CI дівчина, що вибльовує рево

Заза Пауалішвілі

дівчина, що в метро вибльовує рево,
пише листи – адресат невідомий
і непомічена дивиться порево,
коли нікого немає вдома.

її незнайому закрити б собою,
від зайвих очей, як вона від нестями
рукою вчепилася і біля шиї
тримає блокнот зі своїми віршами.

пиши, вибльовуй слова чорнилами,
словами вкриється поверхня земна
і певно, хтось, зібравшись із силами,
не захоче стрибнути з вікна.

натхненний Заза Пауалішвілі і "Ґава"

настільки впевнено, наскільки це можливо і не можливо
він тримався за повітря обома руками
як ніколи натхненно читав свої потуги осені зими можливо весни
він відкрився цілком і повністю
мені
і ось що залишається

СХХХІV тепер я знаю, поезія пахне рибою

петре

іди за мною

бо

поезія пахне рибою

ніби жінка

рибалки

що повернувся додому

поезія пахне

часто не парфумом

мазутом

ніби жінка

яку колись любив механік

поезія пахне алкоголем

який

посмів видихати на неї я

поезія пахне жінкою

часто словами

котрі говорить та

що має право на моє ліжко

що може лягати у моє ліжко

вона пахне жінкою так

як нею пахнуть

мої руки

котрі торкалися її

за мить до цих рядків

за рік до цих рядків

за вічність до цього всього

петре

йди за мною

бог любить тебе

СХХІХ пташка, що сідає на моєму балконі
пташка що сідає на моєму балконі
не знає цих слів

навряд чи їх знає мій друг вова

котрий втративши все

тепер збирає та здає пляшки

не знають їх

або давно забули всі ті

хто колись клялися у вірності

проте їх не забув я

ходжу нині весь такий

кричу через руки складені біля губ

пишу на парканах

відправляю в газети

ось недавно читав на радіо

і там їх не оминув

а все тому що

це зовсім просто

коли ставлю чайник

коли варю каву

коли п'ю

коли переглядаю фільм

коли мугикаю пісню

коли дивлюся в стелю

любити тебе

СХХІМ і
і листи до запиту що на поштах
наче весняна глина

і весна по закутках ніби пошесть

на твої коліна

і я випитий алкоголь

в цей останній зимовий місяць

в цей безглуздий голий король

для якого немає місця

і жоден з цих єбучих гопників схиблених

цих старих підарасів січнів

                     груднів

                     листопадів

                     жовтнів та

                     вереснів

не може замінити тебе усміхнену

на самому початку березня

поезія- Заза Пауалішвілі

відео - Марина Ляпіна

14 жовтня 2012 року

набагато краще ніж епілепсія

СХХХ набагато краще ніж епілепсія

набагато краще ніж епілепсія
бігти ранковим лісом
оминаючи сосни
і гілки
що стирчать із землі
лежати під деревом на пляжі
час від часу занурюватись у воду
ходити босоніж по траві
і нюхати чудові довбані квіти
слухати як шумить падаючий дощ
б'є по листях по шибках
вбігати в нього
і тікати в змоклих джинсах
назад у схованку

а потім пити вино сидячи на підлозі
і говорити про нісенітниці
або пити горілку
і сперечатися про все на світі
або коньяк із широких келихів
ні на що не розмінюючи його смаку
хіба на обговорення чогось
справді вартого
а потім п'яними голосами
горланити пісень
слів із яких давно не пам'ятаєш
і ще можливо дещо
як наприклад спати із жінкою
а потім падати
і бачити сни
лія це набагато краще ніж епілепсія

Заза Пауалішвілі

фотографічні імпульси від Зази Пауалішвілі

                                                   літел сторі ебаут макс, драгс анд гірл     (маленька історія про...)

Зроблено в Гогольfest

1. це наш герой. він самотній...

2. зваживши на те як весело бути із дівчиною, він знічується від власної самотності...

3. злиться на себе, на весь світ, адже він 1978 року народження і йому 34...

4. в гарячці поїдає власні нігті...

5. але, в цей момент бачить зірку і розуміє, що врятований... 

6. спочатку він просто обережний...

7. далі сміливіший... 

8. наш герой нарешті щасливий, здається і світ довколо нього хитається в повільному танку...

9. він досі не може повірити у власне щастя, він тре очі, щоб переконатися, що це не сон... 

10. прибирає руки і бачить -- єдиний його супутник -- тінь, він, як і раніше, сам...

11. це все наркотики розуміє наш герой і похнюпивши погляд прямує додому...

велике прохання переглядати у правильній послідовності (тобто, глядаче, слідуй за цифрами). п.с. під час зйомок, перед ними та після них жодних заборонених психотропних препаратів та речовин не використовувалося. п.п.с. всі співпадіння із реальним життям та героями просимо вважати випадковими. п.п.п.с. всі ролі виконували люди, в певних колах, відомі як.. але, загалом, у кожного з нас своя історія, тож... дяка. хоча, ще одне. головний посил в цій історії такий: знімаю всякі лавсторі, 50 (пісят) баксів за годину. пишіть.

Заза Пауалішвілі

читаючи махна. тепер я знаю, поезія пахне рибою (c)

СХХХІV тепер я знаю, поезія пахне рибою

петре
іди за мною
бо

поезія пахне рибою
ніби жінка 
рибалки
що повернувся додому

поезія пахне 
часто не парфумом
мазутом
ніби жінка
яку колись любив механік

поезія пахне алкоголем
який 
посмів видихати на неї я

поезія пахне жінкою
часто словами 
котрі говорить та
що має право на моє ліжко
що може лягати у моє ліжко

вона пахне жінкою так
як нею пахнуть
мої руки
котрі торкалися її
за мить до цих рядків
за рік до цих рядків
за вічність до цього всього

петре
йди за мною
бог любить тебе