читаючи махна. тепер я знаю, поезія пахне рибою (c)

СХХХІV тепер я знаю, поезія пахне рибою

петре
іди за мною
бо

поезія пахне рибою
ніби жінка 
рибалки
що повернувся додому

поезія пахне 
часто не парфумом
мазутом
ніби жінка
яку колись любив механік

поезія пахне алкоголем
який 
посмів видихати на неї я

поезія пахне жінкою
часто словами 
котрі говорить та
що має право на моє ліжко
що може лягати у моє ліжко

вона пахне жінкою так
як нею пахнуть
мої руки
котрі торкалися її
за мить до цих рядків
за рік до цих рядків
за вічність до цього всього

петре
йди за мною
бог любить тебе