настільки впевнено, наскільки це можливо і не можливо
він тримався за повітря обома руками
як ніколи натхненно читав свої потуги осені зими можливо весни
він відкрився цілком і повністю
мені
і ось що залишається
петре
іди за мною
бо
поезія пахне рибою
ніби жінка
рибалки
що повернувся додому
поезія пахне
часто не парфумом
мазутом
ніби жінка
яку колись любив механік
поезія пахне алкоголем
який
посмів видихати на неї я
поезія пахне жінкою
часто словами
котрі говорить та
що має право на моє ліжко
що може лягати у моє ліжко
вона пахне жінкою так
як нею пахнуть
мої руки
котрі торкалися її
за мить до цих рядків
за рік до цих рядків
за вічність до цього всього
петре
йди за мною
бог любить тебе
СХХІХ пташка, що сідає на моєму балконі
пташка що сідає на моєму балконі
не знає цих слів
навряд чи їх знає мій друг вова
котрий втративши все
тепер збирає та здає пляшки
не знають їх
або давно забули всі ті
хто колись клялися у вірності
проте їх не забув я
ходжу нині весь такий
кричу через руки складені біля губ
пишу на парканах
відправляю в газети
ось недавно читав на радіо
і там їх не оминув
а все тому що
це зовсім просто
коли ставлю чайник
коли варю каву
коли п'ю
коли переглядаю фільм
коли мугикаю пісню
коли дивлюся в стелю
любити тебе
СХХІМ і
і листи до запиту що на поштах
наче весняна глина
і весна по закутках ніби пошесть
на твої коліна
і я випитий алкоголь
в цей останній зимовий місяць
в цей безглуздий голий король
для якого немає місця
і жоден з цих єбучих гопників схиблених
цих старих підарасів січнів
груднів
листопадів
жовтнів та
вереснів
не може замінити тебе усміхнену
на самому початку березня
поезія- Заза Пауалішвілі
відео - Марина Ляпіна
14 жовтня 2012 року
Немає коментарів:
Дописати коментар